"Чи справедливо те, що ми завжди вчиняємо так, як треба, і зрідка (навіть ніколи!) - так, як нам хочеться?!"

Источник: Все, що я хотіла сьогодні

"Завжди важче відповісти на питання «чому», ніж на – «як»… «Як» - це лише така чи інакша дія, вчинок. А от на запитання «чому» можна шукати відповідь все життя."

Источник: Якби

"...я знаю: нічого в житті не буває просто так. Дощ проливається там, де на нього з нетерпінням чекають. А над кожною головою навіть у маленьких містечках - сяє своя зірка. Часом вона не помітна за товстим, запилюженим склом або на темному горищі зі щільно припасованими дошками. І тоді здається, що життя лише гра в пацьорки. Але це нічого. Скло можна розбити! А дах - проломити власною головою. І вдихнути повітря на повні груди. Нехай навіть це буде єдиний ковток на все майбутнє життя! Важливо зробити його і, видихаючи, промовити: "Я - є!""

Источник: Гра в пацьорки

"... Багато місяців я перебуваю в сплячьці. Взимку блідну від холоду і вкриваюсь памороззю, навесні мене замітає пилом, влітку тану від спеки і спраги. Все в мені спить, завмирає. А в середині висить така тиша, мов у зав'язі пізнього яблука, що накопичує всю силу, аби потім зблиснути пурпуровим боком і звести з розуму, всю околицю своїм настояним ароматом."

Источник: Гра в пацьорки

"Білий аркуш паперу може бути дуже гарним, але на ньому нічого не написано! - сказав він. - А ти - монускрипт. Його можна тлумачити все життя..."

Источник: Гра в пацьорки

"Щоб досягнути своєї мети, є одна важлива умова: перестати боятися самого себе. Раз і назавжди сприйняти себе як індивідуума й не піддаватися загальному психозу. Треба мати сили йти проти течії. А щоб мати ці сили - перестати боятись власних думок, що не збігаються з думками решти. Мати сміливість встати і сказати. Часом це досить важко. Невпевненність стримує цей рух: встати. Хвилювання здушує гортань: сказати. Але зробивши це, ти, несподіванно побачиш - тебе слухають. І не тільки! З тобою погоджуються, адже думали так само, тільки ненаважувались йти проти течії. І страх минає."

Источник: Амулет Паскаля. Дванадцять

"Життя не має смаку. В чистому вигляді воно - як дистильована вода.Ми самі додаєм у нього солі, перцю чи цукру.Коли життя набуває смаку- серце болить сильніше..."

Источник: Ґудзик